Для чого нам критичне мислення
Світовий економічний форум у 2016 році провів дослідження про те, як великі
компанії і їхні працівники бачать майбутнє через призму навичок. 400 світових
компаній опитали 13 мільйонів своїх працівників: що було важливим у 2015 році і
що стане важливим у 2020?
Порівняно з 2016 роком, навички критичного мислення піднялися в рейтингу і
посідають друге місце після навичок розв’язання комплексних проблем.
У майбутньому успішним працівником буде не той, хто здатен змінювати
роботу, а той, хто здатен змінювати галузь працевлаштування. Це трохи лякає, і
від цього майбутнього нас відділяє один рік. Для зміни галузі людині потрібні
навички трансформації своїх умінь і пристосування їх до іншої галузі. Тож ми
сьогодні вчимо учнів, для яких це буде буденністю.
65% учнів, що зараз ходять до початкової школи, працюватимуть у професіях,
які ще не створені. І це наша з вами робота — підготувати їх до такого світу.
Засади критичного мислення:
·
Нічого не
беріть на віру
·
Зважайте на
мотив вчинку/позиції
·
Робіть
власне дослідження
·
Ставте
запитання
·
Розбивайте
великий масив інформації на менші частини
·
Не вважайте,
що ви завжди маєте рацію
·
Не бійтеся
помилятися
Два останні пункти особливо стосуються вчителів: помилятися нормально.
Уявіть, що студент каже викладачеві: ви помиляєтеся. Замість того, щоб
наполягати, що ваша думка — правильна, перетворіть це на вправу з критичного
мислення: ти вважаєш, що я помилилась, зроби власне дослідження і доведи, що
маєш рацію.
Ведіть інтелектуальний щоденник — записуйте думки, систематизуйте їх. Коли ви
вербалізуєте те, що маєте в собі, думки кристалізуються. Так само корисно
проговорювати думки з кимось. Коли ми даємо слова своїм думкам, самі думки
стають більш впорядкованими і зрозумілими, хаос у голові перетворюється на
порядок.
Як підштовхнути учнів до розвитку критичного мислення?
Критичне мислення слід починати розвивати від самого народження в сім’ях.
Поки дитина росте, вона збирає досвіди і враження, і це вже є мислення і
рефлексії. Несвідомо дитина сама вчиться критичного мислення. Тому і подальший
розвиток цієї навички треба включати в різні види робіт. Передусім, через
правильно поставлені питання — відкриті запитання завжди кращі за закриті.
Поміркуйте про те, як видобути найбільше думок з ваших учнів. Залучайте
дітей до групової командної роботи та втілення проектів. Ми краще вчимося один
від одного. Робота в групах допомагає зрозуміти, як мислять інші люди,
прийняти, що вони мислять інакше і мають іншу точку зору. Навчатися в команді —
це відкривати власний розум до нових ідей і розвивати толерантність. Це готує
учнів до майбутнього, бо людина так чи інак працюватиме в колективі.
У радянський час нам казали як вчитися і що думати. Але навіть поганий підручник можна використати як інструмент для критичного мислення. Вчитель каже — ось є підручник, тут викладена одна з можливих точок зору. Знайдіть і підготуйте інші погляди на це явище
.
Самостійно розвиваючи критичне мислення,
можна ставити собі такі запитання:
·
Чи впевнений
я в тому, що роблю?
·
Чи те, що я
роблю, має сенс?
·
Чи роблю я
прогрес?
·
Чи
змінюється те, як я мислю?
Критичне мислення — ніколи не пізно
Критичне
мислення знадобиться не лише перед виборами, а й коли доводиться приймати
важливі рішення щодня. У цьому допоможуть п’ять простих кроків:
1. Формулюйте
питання — іншими словами, знайте, що ви шукаєте.
2. Збирайте
інформацію — знаючи, чого прагнете, зможете з обширу інформації відібрати лише
те, що відповідає вашому запиту.
3.
Застосовуйте інформацію. Приймаючи рішення, запитайте себе: чи моя
інтерпретація інформації звучить логічно? Коли отримуєте лист із повідомленням,
що ви виграли мільйон, подумайте, що формує моє ставлення до цієї інформації?
Зважаючи на докази, чи можливо таке, що ви виграли?
4.
Замислюйтесь над наслідками. Приміром, якийсь кандидат у президенти обіцяє
знизити ціну на бензин. Здавалося б, звучить чудово. Але подумайте про
екологічні наслідки такого вчинку.
5. Досліджуйте
інші точки зору. Запитайте себе: чому стільки людей симпатизують протилежному
кандидатові?
Критичне
мислення має стати базовою звичкою, адже ми живемо у час фейкових новин, а
іншого захисту від них немає.
Передбачення
Суть
методики полягає в тому, що діти отримують частину інформації і на її основі
висловлюють власні припущення про те, чого ще не знають. Передбачення можна
застосовувати для аналізу тексту, картини, фільму тощо.
Крім очевидних запитань, поставте також такі, що примусять замислитися.
Наприклад: «Що ви відчували, коли слухали цей уривок?», «Що позитивного та
негативного трапилося з героями?» Не оцінюйте думки учнів, адже немає
правильних чи неправильних припущень, діти лише говорять власні міркування.
Також не висловлюйте власних гіпотез — вчитель повинен бути лише провідником та
спрямовувати думки учнів у правильне русло. Далі прочитайте другу частину.
Обговоріть з дітьми, чи здійснились їхні передбачення, та запропонуйте
висловити прогнози на наступний уривок. Не розділяйте твір на надто багато
частин і не ставте забагато питань. Наприкінці не забудьте підбити підсумки та
обговорити проблеми, порушені в оповіданні. Важливо, щоб учні отримали певний
досвід після прочитання твору.
Так само передбачення можна
використовувати для аналізу картини. Запропонуйте дітям відгадати факти про її
автора: що це за людина, у який час жила. Уважно роздивіться витвір: що на
ньому зображено, які кольори використовує художник. Ставте запитання, які знову
ж таки змусять учнів задуматися. Наприклад: «Які емоції викликало зображене?»,
«Якими можуть бути інші твори цього художника?» Поступово розкривайте факти про
картину та її автора і зіставляйте їх з передбаченнями учнів.
РАФТ
Ця методика найкраще допоможе попрактикуватись у написанні творів. Для
аналізу можна взяти художній твір, наукову статтю з історії, медицини чи
географії. Перш за все, потрібно намалювати таблицю на чотири стовпчики: Роль,
Аудиторія, Форма і Тема. Головне завдання учнів — вибрати персонажа, вжитися в
його роль і донести до аудиторії певне висловлювання від його імені.
Для прикладу візьмемо казку «Котик і Півник». Як роль можна вибрати Котика, Півника, Лисичку, когось із її дітей, жителів села, самого читача. Далі варто обдумати зміст повідомлення, яке цей герой хоче висловити. Наприклад, Півник може розповісти про те, як сумно йому було залишатися самому вдома або що він відчував, коли його схопила Лисичка. Від імені читача можна висловити пораду щодо того, як Півнику наступного разу не потрапити в лапи Лисичкі
Розвиваємо навички 4К: креативність, критичне мислення, комунікацію та командну працю
Наступним
кроком буде визначення аудиторії. Тобто, до кого звертається наш герой. І
найскладніша частина завдання — вибір форми звернення. Наймолодшим школярам у
цьому буде потрібна допомога вчителя, адже вони не знають про всі форми, у яких
може бути виражено текст. Першачкам варто вибрати щось простіше:
sms-повідомлення, лист або усне звертання. Старшим учням можна запропонувати
складніші форми: заяву, офіційний лист або розписку. Зверніть увагу дітей на
те, що повідомлення має відповідати формі його вираження. Тепер складемо всю
картину разом. Героєм виберемо Котика. Він звертається до жителів села з
оголошенням про те, що шукає свідків зникнення Півника. Або інший приклад: син
Лисички пише мамі sms-повідомлення про те, що вони з братиками і сестричками голодні.
РАФТ можна звести до короткої схеми:
хто → кому → у якій формі → що може сказати.
За
таким алгоритмом можна опрацювати і науковий текст. Наприклад, учні 4-го класу
вивчають з природознавства корисні копалини. Після опрацювання параграфа, вони
можуть скласти таку ж таблицю РАФТ. Діти можуть висловлюватися від імені
шахтаря, науковця чи навіть від самої корисної копалини розповісти про те, що
дізнались. Аудиторією можуть бути інші учні, жителі України, вчитель.
Спочатку найкраще виконувати це завдання
всім класом, а згодом діти зможуть робити його в парах чи самостійно.
Коло Венна
Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або
предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються
між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні
властивості обох понять. За допомогою цієї діаграми можна порівнювати
літературних героїв, явища природи, величини.
Наприклад, на уроці математики за допомогою кола Венна зіставимо дві геометричні
фігури: прямокутник і квадрат. Тоді до властивостей цих фігур запишемо формули,
за якими обчислюють їхні периметри. До спільного запишемо, що це пласкі
геометричні фігури і в кожної є чотири сторони.
На уроці природознавства можна таким чином
порівняти птахів і комах, море та озеро. На уроках української мови — іменник
та прикметник, словосполучення і речення. Діаграма Венна допомагає учням з
різних сторін розглядати предмети чи явища і знаходити відмінності між
суміжними поняттями.
Мозковий штурм
Застосовувати методику брейнстормінгу — мозкового штурму — можна на
будь-яких уроках. Вона допомагає систематизувати знання та знаходити творчі
рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне
поняття, а учні озвучують все, що про нього знають. За допомогою рисочок,
спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти
щось схоже на кущ.
Наприклад, на уроці природознавства ви вивчаєте
Сонце. Якщо тема зовсім нова, потрібно дати спершу якісь базові знання. Можна
переглянути короткий відеоролик про Сонце. Потім запишіть за допомогою методики
мозкового штурму те, що діти вже дізналися. Залиште «кущ» на деякий час і
продовжуйте вивчати тему. Наприкінці уроку запропонуйте учням доповнити їхні
знання. Для цього візьміть маркер або крейду іншого кольору та запишіть нові
висловлення дітей. Разом проаналізуйте, який об’єм знань вони отримали за урок.
Як навчити дітей вирішувати проблеми за допомогою
кубиків Rory’s Story
Також,
виконуючи завдання мозковий штурм, можна навчити учнів систематизувати свої
знання. Якщо ви опрацьовуєте конкретний об’єкт, то його характеристики за
формою, призначенням, приналежністю до певного виду, застосуванням можна
позначити різними кольорами або записувати групками.
Зверніть увагу дітей на те, що під час
мозкового штурму важливо називати ті факти, у яких вони впевнені, а не просто
здогадки чи асоціації.
Критичне мислення – складне
й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові
стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і
оцінок, прийняття рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це
комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:
v
аналізувати,
порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
v
бачити
проблеми, ставити запитання;
v
висувати
гіпотези та оцінювати альтернативи;
v
робити
свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі –
вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи
техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.
То
який він – урок з розвитку критичного мислення?
Технологія проведення уроку з розвитку критичного
мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від
типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального
предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин:
вступної, основної та підсумкової. Детальна структура уроку з розвитку
критичного мислення.
Виклик, або Вступна
частина уроку
Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом”
триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання –
“дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно
“зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі
знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються
наступні знання.
Наше мислення є
асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті
знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки –
інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без
зв’язку з уже наявними знаннями.
Звернення до вже засвоєного матеріалу
підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже,
виконує мотиваційну функцію. Її важливість не піддається сумніву. Напевно,
кожен учитель чув від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу… (назва
навчального предмету)?”. Тож на власному досвіді знає, що їм украй важливо
усвідомлювати потрібність, персональну значущість того, чого можна навчитись на
уроці.
Отже, під час вступної частини уроку
вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:
1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень,
виявити прогалини;
3) зосередити увагу на новій темі;
4) створити контекст для сприйняття нових ідей;
5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у
процесі навчання.
ПОРАДА: Під час уроку з розвитку критичного мислення
доцільно, аби вчитель надавав слово
учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів
до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.
Під час вступної частини уроку учні
мають опанувати декілька важливих способів пізнавальної діяльності або
вдосконалити наявні вміння. Процес активного згадування того, що вони знають з
опрацьовуваної теми, змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Це дає
змогу визначити рівень цих знань і долучити до них нові. Для того аби
розв’язати це завдання, учитель має ставити навідні запитання, а також
використовувати такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.
Наприклад:
Тема уроку з предмету “Я у світі” у 4-му класі – “Як
зберігати природні багатства разом”. Учитель пропонує учням пригадати, які вони
знають природні багатства і складає разом з учнями на дошці кластер.
Вступна частини уроку з розвитку
критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і
результати, яких слід досягнути, та стимулює учнів до усвідомлення їхніх
власних цілей навчання.
Осмислення, або основна частина уроку
Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За
цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх
досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання,
ставити свої і шукати на них відповіді тощо.
Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення
до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:
Ø
порівнюють
свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
Ø
ставлять
запитання щодо нового навчального матеріалу;
Ø
експериментують,
пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них
уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
Ø
аналізують
отриманий досвід;
Ø
переглядають
свої очікування й висловлюють нові;
Ø
виявляють
головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
Ø
відстежують
хід власних думок;
Ø
роблять
висновки щодо змісту матеріалу;
Ø
пов’язують
зміст уроку з особистим досвідом;
Ø
відпрацьовують
уміння і стратегії мислення.
У чому сила такого
стилю викладання? Коли учень долучається до
сприйняття нової інформації під час читання тексту, перегляду фільму,
прослуховування лекції вчителя, він навчається відстежувати своє розуміння
нового й не ігнорувати прогалини в ньому. При цьому доцільно, аби він записував
те, що не зрозумів, аби з’ясувати в майбутньому. Подальше опрацювання й
закріплення учнем нових знань відбувається за допомогою різноманітних методів і
прийомів організації активної самостійної роботи.
Обов’язкові елементи розвитку критичного
мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному
колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно
передувати обміну думками.
Ефективними методами під час основної частини уроку є:
§
читання
(запитання, узагальнення) в парах;
§
читання з
визначенням опорних слів;
§
читання з
маркуванням;
§
“тонкі” і
“товсті” запитання тощо.
Наприклад:
Під час вивчення фрагмента твору “Пригоди Тома Сойєра” на уроці з
літературного читання в 4-му класі можна використати такі методи:
ü
читання в
парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про Марка
Твена;
ü
передбачення
з опорними словами – під час читання уривку з твору “Чудовий маляр”.
Рефлексія, або підбиття підсумків
Третій етап уроку – найважливіший для розвитку
критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні
подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для
них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.
Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з
учителем:
§ узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;
§ обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення
до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;
§ оцінюють набуті знання й уміння;
§ ставлять перед собою запитання;
§ планують застосування вивченого.
Під час підбиття підсумків учні
удосконалюють важливе уміння резюмувати інформацію, викладати складні ідеї,
передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію
зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.
Дієвими методами розвитку критичного
мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок”
дискусія, обговорення в загальному колі тощо. Так, наприкінці уроку можна
запропонувати учням відповісти на запитання:
1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?
2) Що нового ви дізналися на уроці?
3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?
4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?
Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші
Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо
великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім
того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони
є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше
методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх
ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення:
Аби учні мали змогу розвивати критичне мислення, у
школі слід системно змінити всі компоненти навчально-виховного процесу.
Зупинімося на кількох з них.
Завдання уроку. Формування мисленнєвих операцій високого рівня і відповідних
ціннісних орієнтацій в учнів – довіри до результатів власних розумових зусиль,
інтелектуальної мужності, відкритості до різноманіття думок тощо – має стати
частиною цілепокладання уроку незалежно від навчального предмету, який учні
вивчають.
Організація навчання. Аби
формувати критичне мислення як соціальне, слід залучати учнів до обговорення і
відстоювання своїх думок в інтерактивному спілкуванні з однокласниками. А отже,
структура і методика уроку набувають специфічних технологічних характеристик.
Змінюється “палітра” методів і засобів навчання – вчитель має віддавати
перевагу тим, що дають змогу розвивавати критичне мислення учнів.
Контроль і корегування результатів. Способи й методи контролю мають виявляти не лише рівень навчальних
досягнень з того чи того навчального предмету, а й опанування учнем умінь і
навичок критичного мислення. Такий контроль потрібен для подальшого їх
корегування.
Практика вивчення конкретного предмету може
змінюватись поетапно. І одним з найважливіших етапів є внесення системних змін
в організацію навчання.
Мета вчителя – побудувати урок, який
розвиває критичне мислення учнів. Для цього слід пам’ятати, що критичне
мислення – це неупереджене дослідження предмету або проблеми.
З чого слід почати урок? На початку уроку учні мають визначити:
·
що вони
вже про це знають;
·
що їм слід
вивчити;
·
які
запитання постають перед нами у зв’язку з темою уроку.
Далі навчальний процес учитель має організовувати так,
аби учні вільно виявляли факти, розглядали варіанти розв’язання проблеми, а наприкінці дійшли до підкріпленого фактами осмислення власної позиції щодо поставлених запитань.
На що звертати увагу? Під час дослідження навчального матеріалу вчитель має особливу увагу
приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона
надходить. Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження,
забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для
вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення.
Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним
матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку
вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати
атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи
навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо –
самому мислити критично.
Зазвичай для оволодіння технологією розвитку
критичного мислення замало лише ознайомитися з нею в методичній літературі. Аби
отримати необхідні практичні уміння, бажано пройти спеціальні тренінгові
навчання – спробувати змоделювати заняття з розвитку критичного мислення з
використанням конкретних методів, прийомів тощо. Часто вчителі зауважують, що
лише під час таких тренінгів вони змогли до кінця усвідомити, що саме їм слід
змінити у власній діяльності, аби їхні уроки стали уроками з розвитку
критичного мислення.
На жаль, у системі сучасної педагогічної освіти
майбутні педагоги не отримують поки що ані цих знань, ані цих умінь. Тож
сьогодні слід включити таку підготовку в систему професійного розвитку і
вчителів, і викладачів вищої педагогічної школи, а ще зорієнтувати неформальну
тренінгову освіту педагогів у напрямі розвитку критичного мислення.
Олена Пометун,
член-кореспондент НАПН України, д-р пед. наук, професорка, авторка-розробниця посібників
і програм з критичного мислення для початкової й основної школи, співзасновниця
освітньої платформи “Критичне мислення”.
Олена Пометун,
спеціально для “Нової української школи”
Немає коментарів:
Дописати коментар